1. Словник української мови Грінченка

пуховиця

Пухови́ця, -ці

ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю. Мет. 458.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуховиця — пухови́ця іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пуховиця — -і, ж., заст. Пуховик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пуховиця — ПУХОВИ́ЦЯ, і, ж., заст. Пуховик. Хазяїн теплу пуховицю на ліжко стеле нетверде (М. Терещенко). Словник української мови у 20 томах
  4. пуховиця — I. ПЕРИ́НА (мішок з пір'ям чи пухом, на якому сплять або яким укриваються); ПУХОВИ́К, ПУХОВИ́ЦЯ заст. (з пухом). Після табірних твердих нар солом'яна постіль здавалася їм пуховою периною (А. Словник синонімів української мови