1. Словник української мови Грінченка

пухти

Пухти, -хну, -неш

гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухти — пу́хти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пухти — див. пухнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пухти — ПУ́ХТИ див. пу́хнути. Словник української мови у 20 томах
  4. пухти — ПУ́ХНУТИ (ПУ́ХТИ) (про тіло та його частини — збільшуватися в об'ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови