пхикання

Пхикання, -ня

с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пхикання — пхи́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пхикання — -я, с. Дія за знач. пхикати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пхикання — ПХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. пхи́кати і звуки, утворювані цією дією. Коли жінки де замішались .. Та пхикання ще додадуть; Прощайсь навік тоді з порядком (І. Котляревський); – Як тілько не перестане, то .. Словник української мови у 20 томах