пхикання
Пхикання, -ня
с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пхикання — пхи́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пхикання — -я, с. Дія за знач. пхикати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пхикання — ПХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. пхи́кати і звуки, утворювані цією дією. Коли жінки де замішались .. Та пхикання ще додадуть; Прощайсь навік тоді з порядком (І. Котляревський); – Як тілько не перестане, то .. Словник української мови у 20 томах