1. Словник української мови Грінченка

підбурити

Підбурити, -ся

см. підбурювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбурити — підбу́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підбурити — див. підбурювати Словник синонімів Вусика
  3. підбурити — див. підбурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підбурити — ПІДБУ́РИТИ див. підбу́рювати. Словник української мови у 20 томах
  5. підбурити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. підбурити — ПІДБУ́РИТИ див. підбу́рювати. Словник української мови в 11 томах