1. Словник української мови Грінченка

піддимка

Піддимка, -ки

ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сволокомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Вас. 203. Цибуля піддимка — засушка. Грин. II. 21. Зелена піддимка розрослася. Левиц. І. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддимка — пі́ддимка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. піддимка — -и, ж., діал. Дрібна цибуля-саджанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддимка — ПІ́ДДИМКА, и, ж., діал. Дрібна саджана цибуля. Піддимка розрослася, як зелене руно (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. піддимка — ПІ́ДДИМКА, и, ж., діал. Дрібна саджана цибуля. Піддимка розрослася, як зелене руно (Н.-Лев., І, 1956, 85). Словник української мови в 11 томах