піддрочити

Піддрочи́ти

см. піддрочувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддрочити — піддрочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. піддрочити — див. піддрочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддрочити — ПІДДРОЧИ́ТИ див. піддро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. піддрочити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. піддрочити — ПІДДРОЧИ́ТИ див. піддро́чувати. Словник української мови в 11 томах