піддружий
Піддружий, -жого
м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піддружий — див. піддружжя. Великий тлумачний словник сучасної мови