1. Словник української мови Грінченка

піддужувати

Піддужувати, -жую, -єш

сов. в. піддужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, нѣсколько выздоровѣть. Тоді вже я почала піддужувати, а до того була така хвора, що і не підводилася з ліжка. Верхнеднѣпр. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піддужувати — підду́жувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. піддужувати — -ую, -уєш, недок., піддужати, -аю, -аєш, док., розм. Ставати здоровішим, міцнішим, починати видужувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піддужувати — ПІДДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док., розм. Ставати здоровішим, міцнішим, починати видужувати. Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти троха [трохи] на свіже повітря (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. піддужувати — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. піддужувати — ПІДДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док., розм. Ставати здоровішим, міцнішим, починати видужувати. Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти троха [трохи] на свіже повітря (Фр., IV, 1950, 385). Словник української мови в 11 томах