1. Словник української мови Грінченка

підзорити

Підзори́ти, -рю, -риш

гл.

1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців. Верхнеднѣпр. у.

2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підзорити — підзо́рити дієслово доконаного виду підзори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підзорити — див. підзоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підзорити — ПІДЗОРИ́ТИ див. підзоря́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підзорити — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Словник синонімів української мови
  5. підзорити — ПІДЗОРИ́ТИ див. підзоря́ти. Словник української мови в 11 томах