1. Словник української мови Грінченка

підкапок

Підкапок, -пка

м. Монашеская камилавка. КС. 1883. III. 676. Чернець... стояв у підкапку. О. 1861. X. 23.

2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову. Грин. III. 548.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкапок — підка́пок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. підкапок — -пка, ч., діал. Різновид головного убору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкапок — ПІДКА́ПОК, пка, ч., діал. Різновид головного убору. Хоч огидно було вбиратися в старий і брудний одяг, [Михайлик] нап'яв його на плечі, накинув на голову підкапок і побіг до брами (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. підкапок — ПІДКА́ПОК, пка, ч., діал. Різновид головного убору. Хоч огидно було вбиратися в старий і брудний одяг, [Михайлик] нап’яв його на плечі, накинув на голову підкапок і побіг до брами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 350). Словник української мови в 11 томах