1. Словник української мови Грінченка

підлітати

Підліта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.

1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда.

2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. Ком. І. 18.

3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Грин. І. 146. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. Мет. 221.

4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлітати — підліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підлітати — див. літати Словник синонімів Вусика
  3. підлітати — -аю, -аєш, недок., підлетіти, -ечу, -етиш, док. 1》 Летячи, наближатися до кого-, чого-небудь, потрапляти кудись. 2》 перен., розм. Швидко підходити, підбігати до кого-, чого-небудь. || Швидко під'їжджати до кого-, чого-небудь. 3》 перев. у сполуч. зі сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підлітати — ПІДЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. Летячи, наближатися до кого-, чого-небудь, потрапляти кудись. Ворона з ланцюжком спускалася недалеко землі, а потім підлетіла вже без ланцюжка (І. Словник української мови у 20 томах
  5. підлітати — ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. Словник синонімів української мови
  6. підлітати — ПІДЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. Летячи, наближатися до кого-, чого-небудь, потрапляти кудись. Ворона з ланцюжком спускалася недалеко землі, а потім підлетіла вже без ланцюжка (Фр. Словник української мови в 11 томах