1. Словник української мови Грінченка

підмовляння

Підмовляння, -ня

с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду. К. ХП. 46.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмовляння — підмовля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підмовляння — -я, с. Дія за знач. підмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмовляння — ПІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підмовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підмовляння — ПІДМОВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. підмовля́ти. Словник української мови в 11 томах