підмогоричити

Підмогоричити

см. підмогоричувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмогоричити — підмогори́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підмогоричити — див. підмогоричувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмогоричити — ПІДМОГОРИ́ЧИТИ див. підмогори́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. підмогоричити — ПІДКУПО́ВУВАТИ (ПІДКУПА́ТИ) кого (подарунками, хабарями тощо схиляти когось до певних учинків на свою користь), ПЕРЕКУПА́ТИ (ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ), ПІДКУПЛЯ́ТИ розм., КУПУВА́ТИ розм., КУПЛЯ́ТИ розм., ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ розм., ПІДМА́ЗУВАТИ кого, кому, розм. Словник синонімів української мови
  5. підмогоричити — ПІДМОГОРИ́ЧИТИ див. підмогори́чувати. Словник української мови в 11 томах