підможка
Підмо́жка, -ки
ж. = підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Підмо́жка, -ки
ж. = підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.