підмотати
Підмо́тувати, -тую, -єш
сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підмотати — підмота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підмотати — див. підмотувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підмотати — ПІДМОТА́ТИ див. підмо́тувати. Словник української мови у 20 томах
- підмотати — ПІДМОТА́ТИ див. підмо́тувати. Словник української мови в 11 томах