підпертися

Підпіра́тися, -ра́юся, -єшся

сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Чуб. V. 3. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається. Чуб. V. 196.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпертися — підпе́ртися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпертися — див. підпиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпертися — ПІДПЕ́РТИСЯ див. підпира́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. підпертися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  5. підпертися — ПІДПЕ́РТИСЯ див. підпира́тися. Словник української мови в 11 томах