1. Словник української мови Грінченка

підперізувати

Підперізувати, -зую, -єш

сов. в. підперезати, -жу, -жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала. Мет. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підперізувати — підпері́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підперізувати — -ую, -уєш, недок., підперезати, -ежу, -ежеш, док., перех. Затягувати, підв'язувати або опоясувати ременем, поясом і т. ін., перев. по талії. || Закріплюючи що-небудь, накладати на когось ремінь, пояс і т. ін. || Обв'язувати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підперізувати — ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., кого, що. Затягувати, підв'язувати або опоясувати ременем, поясом і т. ін., перев. по талії. На Дрогобиччині сіряк застібали червоним шнурком і підперізували червоним поясом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. підперізувати — ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. підперізувати — ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., перех. Затягувати, підв’язувати або опоясувати ременем, поясом і т. ін., перев. по талії. На Дрогобиччині сіряк застібали червоним шнурком і підперізували червоним поясом (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах