підповняти
Підповня́ти, -ня́ю, -єш
сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me