підпідьомкати

Підпідьо́мкати, -каю, -єш

гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпідьомкати — підпідьо́мкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпідьомкати — див. підпадьомкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпідьомкати — ПІДПІДЬО́МКАТИ див. підпадьо́мкати. Словник української мови у 20 томах
  4. підпідьомкати — Підпідьо́мкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підпідьомкати — ПІДПІДЬО́МКАТИ див. підпадьо́мкати. Словник української мови в 11 томах