підпідьомкати
Підпідьо́мкати, -каю, -єш
гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпідьомкати — підпідьо́мкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підпідьомкати — див. підпадьомкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпідьомкати — ПІДПІДЬО́МКАТИ див. підпадьо́мкати. Словник української мови у 20 томах
- підпідьомкати — Підпідьо́мкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підпідьомкати — ПІДПІДЬО́МКАТИ див. підпадьо́мкати. Словник української мови в 11 томах