1. Словник української мови Грінченка

підрубити

Підруби́ти, -блю́, -биш

гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрубити — підруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підрубити — див. підрублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підрубити — ПІДРУБИ́ТИ див. підру́блювати. Словник української мови у 20 томах
  4. підрубити — ПІДРУ́БЛЮВАТИ (шити, підгинаючи край чогось), ПІДШИВА́ТИ, ОБРУ́БЛЮВАТИ, РУБИ́ТИ розм. — Док.: підрубити, підши́ти, обруби́ти. Подолки чоловічої та жіночої сорочок підрублюють рубцями завширшки не більш як 0,5 см (з посібника)... Словник синонімів української мови
  5. підрубити — ПІДРУБИ́ТИ див. підру́блювати. Словник української мови в 11 томах