1. Словник української мови Грінченка

підсвітити

Підсвітити, -свічу, -тиш

гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити. ХС. II. 85.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсвітити — підсвіти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсвітити — [п'ідзсв'ітитие] -в'ічу, -в'ітиеш; нак. -в'іти, -в'іт'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. підсвітити — див. підсвічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсвітити — ПІДСВІТИ́ТИ див. підсві́чувати. Словник української мови у 20 томах
  5. підсвітити — ПІДСВІТИ́ТИ див. підсві́чувати. Словник української мови в 11 томах