підстароста

Підстаро́ста, -ти

м.

1) Помощникъ старости 1.

2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстароста — підста́роста іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. підстароста — -и, ч. Помічник старости. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстароста — ПІДСТА́РОСТА, и, ч. Помічник старости. Місцева королівська адміністрація – старости, підстарости, коменданти – грабувала міське населення (з наук. літ.); Крикнув дружко: “Старости, пани підстарости! благословіте [благословіть] молодих вивести із хати, надвір погуляти” (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. підстароста — ПІДСТА́РОСТА, и, ч. Помічник старости. Місцева королівська адміністрація — старости, підстарости, коменданти — грабувала міське населення (Іст. УРСР, І, 1953, 182); Крикнув дружко: «Старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести із хати, надвір погуляти» (Кв.-Осн., II, 1956, 30). Словник української мови в 11 томах