підступити

Підступати, -па́ю, -єш

сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. Ном. № 2543. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії. Рудч. Ск. І. 135.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підступити — підступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підступити — див. підступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підступити — ПІДСТУПИ́ТИ див. підступа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підступити — клубо́к підко́чується (підступа́є) / підкоти́вся (підступи́в) до го́рла кому. Кому-небудь спазми стискають горло від сильного хвилювання, переживання і т. ін. Бронкові підкотився клубок до горла. Адже це він запалив їх (селян) словом,.. Фразеологічний словник української мови
  5. підступити — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про неживі предмети, явища природи тощо — переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  6. підступити — ПІДСТУПИ́ТИ див. підступа́ти. Словник української мови в 11 томах