1. Словник української мови Грінченка

підтинати

Підтина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. підтя́ти и підітнути, -ну, -неш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать, подсѣкать, подсѣчь, подрубливать, подрубить. А буря жито як серпом підтинала. Канев. у. Підтяли кучері нам трьом. Млак. 96.

2) Стегать, стегнуть кнутомъ. А о мене, ворон-коня твого, та й не дбаєш, а догори їдеш, мене підтинаєш. Гол. І. 111.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтинати — підтина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підтинати — ПІДРІЗУВАТИ, підрубувати, підсікати, (косою) підкошувати; (вуса) вкорочувати; (сили) підривати, (кого) виснажувати, нищити. Словник синонімів Караванського
  3. підтинати — -аю, -аєш, недок., підтяти і підітнути, підітну, підітнеш, док., перех. і без додатка. 1》 Різати, рубати трохи не до кінця або знизу, в нижній частині. 2》 розм. Укорочувати, відрізуючи кінці. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підтинати — ПІДТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДТЯ́ТИ, ПІДІТНУ́ТИ, підітну́, підітне́ш, док., що і без дод. 1. Різати, рубати трохи не до кінця або знизу, в нижній частині. Розмахнувся [Оксен косою], пішов, підтинаючи тонкі, бідні на колос стебла (І. Словник української мови у 20 томах
  5. підтинати — підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Фразеологічний словник української мови
  6. підтинати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  7. підтинати — Підтина́ти, -на́ю, -на́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підтинати — ПІДТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДТЯ́ТИ і ПІДІТНУ́ТИ, підітну́, підітне́ш, док., перех. і без додатка. 1. Різати, рубати трохи не до кінця або знизу, в нижній частині. Словник української мови в 11 томах