підточити
Підточити
см. підточувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підточити — підточи́ти 1 дієслово доконаного виду нагострити; пошкодити підточи́ти 2 дієслово доконаного виду підшити наскрізною строчкою Орфографічний словник української мови
- підточити — I див. підточувати I. II див. підточувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підточити — ПІДТОЧИ́ТИ¹ див. підто́чувати¹. ПІДТОЧИ́ТИ² див. підто́чувати². Словник української мови у 20 томах
- підточити — (і) го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти. Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський). (і) кома́р но́са не підто́чить. Не буде до чого причепитися, прискіпатися. Фразеологічний словник української мови
- підточити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
- підточити — ПІДТОЧИ́ТИ¹ див. підто́чувати¹. ПІДТОЧИ́ТИ² див. підто́чувати². Словник української мови в 11 томах