підточити

Підточити

см. підточувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підточити — підточи́ти 1 дієслово доконаного виду нагострити; пошкодити підточи́ти 2 дієслово доконаного виду підшити наскрізною строчкою Орфографічний словник української мови
  2. підточити — I див. підточувати I. II див. підточувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підточити — ПІДТОЧИ́ТИ¹ див. підто́чувати¹. ПІДТОЧИ́ТИ² див. підто́чувати². Словник української мови у 20 томах
  4. підточити — (і) го́лки не підто́чиш, зі сл. зроби́ти. Дуже якісно, так, щоб не було претензій. Мінери — народ спритний та меткий, зроблять — голки не підточиш (С. Голованівський). (і) кома́р но́са не підто́чить. Не буде до чого причепитися, прискіпатися. Фразеологічний словник української мови
  5. підточити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  6. підточити — ПІДТОЧИ́ТИ¹ див. підто́чувати¹. ПІДТОЧИ́ТИ² див. підто́чувати². Словник української мови в 11 томах