підцюкнути

Підцюкну́ти, -ну́, -не́ш

гл. одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підцюкнути — підцю́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підцюкнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до підцюкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підцюкнути — ПІДЦЮ́КНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм. Однокр. до підцю́кувати. Сапою недбайливо – цюк... цюк... А кущик підцюкне [Фрося] – зойкне стихенька (А. Головко); – Ну, .. тепер уже не вернеться те... не так я його [Чіпку] підцюкнув! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. підцюкнути — ПІДЦЮ́КНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до підцю́кувати. Сапою недбайливо — цюк… цюк… А кущик підцюкне [Фрося] — зойкне стихенька (Головко, І, 1957, 212); — Ну,.. тепер уже не вернеться те… не так я його [Чіпку] підцюкнув! (Мирний, II, 1954, 192). Словник української мови в 11 томах