підцюкнути
Підцюкну́ти, -ну́, -не́ш
гл. одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підцюкнути — підцю́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- підцюкнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до підцюкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підцюкнути — ПІДЦЮ́КНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм. Однокр. до підцю́кувати. Сапою недбайливо – цюк... цюк... А кущик підцюкне [Фрося] – зойкне стихенька (А. Головко); – Ну, .. тепер уже не вернеться те... не так я його [Чіпку] підцюкнув! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- підцюкнути — ПІДЦЮ́КНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до підцю́кувати. Сапою недбайливо — цюк… цюк… А кущик підцюкне [Фрося] — зойкне стихенька (Головко, І, 1957, 212); — Ну,.. тепер уже не вернеться те… не так я його [Чіпку] підцюкнув! (Мирний, II, 1954, 192). Словник української мови в 11 томах