1. Словник української мови Грінченка

підізвати

Підзива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підізвати — підізва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підізвати — див. підзивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підізвати — ПІДІЗВА́ТИ див. підзива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підізвати — КЛИ́КАТИ (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), ПОКЛИКА́ТИ розм., ЗВА́ТИ розм.; ГУКА́ТИ, НАГУ́КУВАТИ (голосно); ВОЛА́ТИ (голосно, просячи допомоги); МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ (просити підійти, роблячи певні знаки рукою... Словник синонімів української мови
  5. підізвати — ПІДІЗВА́ТИ див. підзива́ти. Словник української мови в 11 томах