1. Словник української мови Грінченка

післанець

Післане́ць, -нця́

м.

1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк.

2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. післанець — Післанець карний: урядовець, що повідомляє про кару [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. післанець — Післане́ць, звич. послане́ць, -нця́; -нці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)