пістряк

Пістря́к, -ка

м.

1) Веснушки. Вх. Лем. 450.

2) Прыщи на вымени коровы. Вх. Лем. 450.

3) Родъ растенія. (Паразитный грибъ?) Чуб. VII. 576.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пістряк — пістря́к іменник чоловічого роду прищ діал. Орфографічний словник української мови
  2. пістряк — мед. канцер, сов. рак. Словник синонімів Караванського
  3. пістряк — -а, ч. 1》 див. пістрякові. 2》 діал. Прищ. 3》 діал. Рак шлунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пістряк — ПІСТРЯ́К, а́, ч., діал. Прищ. Уся шия [Солохи] в чиряках та в пістряках (Г. Квітка-Основ'яненко); Завітрене, плямисте лице, пошерхле, зажовкле, губи в пістряках, облущився ніс (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  5. пістряк — ПРИЩ (невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм), ВУГО́Р, ПІСТРЯ́К діал. З початком весни він вкривається прищами і ластовинням (Ю. Андрухович); Сіре вилицювате обличчя з ямками від недавніх вугрів перекосилося від страху (М. Словник синонімів української мови
  6. пістряк — Пістря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пістряк — ПІСТРЯ́К, а́, ч., діал. Прищ. Уся шия [Солохи] в чиряках та в пістряках (Кв.-Осн., II, 1956, 211); Завітрене, плямисте лице, пошерхле, зажовкле, губи в пістряках, облущився ніс (Горд., Дівчина.., 1954, 208). Словник української мови в 11 томах