1. Словник української мови Грінченка

піхом

Піхом

нар. Пѣшкомъ. К. ЧР. 359. Пійшли хто піхом, хто возом. Г. Барв. 240. До отця, до матки у гості він і піхом прибуде. АД. І. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піхом — пі́хом прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. піхом — присл., діал. Пішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піхом — ПІ́ХОМ, присл., діал. Пішки. – Которі багаті, що на доброму коні збройно до обозу могли виїжджати, тії зостались козаками.., котрі ж ходили піхом, дак зостались у поспільстві (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. піхом — ПІ́ШКИ (власними ногами), ПІШКО́М рідко, ПІШАКА́ розм., ПІ́ШЕЧКИ розм., СВОЇ́М ХО́ДОМ розм., НА ВЛА́СНИХ (НА СВОЇ́Х ВЛА́СНИХ) розм., НА ПА́РІ (ВЛА́СНИХ) розм., ОДИНА́ДЦЯТИМ НО́МЕРОМ (НА ОДИНА́ДЦЯТОМУ НО́МЕРІ) жарт., ПІХО́ТОЮ жарт., ПІХТУРО́Ю жарт. Словник синонімів української мови
  5. піхом — ПІ́ХОМ, присл., діал. Пішки. — Которі багаті, що на доброму коні збройно до обозу могли виїжджати, тії зостались козаками.., котрі ж ходили піхом, дак зостались у поспільстві (П. Куліш, Вибр., 1969, 117). Словник української мови в 11 томах