п'яненький

П'я́ни́й, -а, -е

1) Пьяный. П'яний, як чіп, — як земля, — як ніч, — як квач, — аж валяється, — хоч візьми та й викрути, — що й стежки не бачить. Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. Буде твоя головка що-день п'яна. Мет. 125. під п'я́ну руч. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230.

2) п'я́на бараболя. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. ум. п'яненький. Ой учора ізвечора п'яненька була. Грин. III. 273.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'яненький — п'яне́нький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. п'яненький — див. п'яний Словник синонімів Вусика
  3. п'яненький — -а, -е, розм. Трохи п'яний. || у знач. ім. п'яненький, -кого, ч.; п'яненька, -кої, ж. Трохи п'яна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. п'яненький — П'ЯНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Трохи п'яний. Іде додому уночі П'яненький сотник, а йдучи Собі веселий розмовляє (Т. Шевченко); В кінці обіду багато козаків було п'яненьких; Сіль тобі на язмїик, печина в зуби!... Словник української мови у 20 томах