п'яно
П'я́но
нар. До пьяна. Солодко ззісти, п'яно спити, хороше походити. МВ. (О. 1862. III. 40).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'яно — п'я́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- п'яно — Присл. до п'яний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'яно — П'Я́НО. Присл. до п'я́ний. Марусяк думав чи робив вид, що думає, п'яно уставившися остеклівшими [осклянілими] очима у ватру (Г. Хоткевич); Жандарм взяв до його під козирок, але ждав, що скаже Серьожка. – Гм!.. Словник української мови у 20 томах