радіння

Значення в інших словниках

1. радіння — раді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. радіння — див. радість Словник синонімів Вусика
3. радіння — I рад`іння-я, с. 1》 Дія за знач. радіти. 2》 Те саме, що радість 1). 3》 Обряд у деяких релігійних сектах, під час якого віруючі надто енергійними рухами тіла доводять себе до екстазу, фанатичної несамовитості. II р`адіння-я, с., заст. 1》 Дія за знач. радити. 2》 Порада, напучення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. радіння — РАДІ́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. раді́ти. Сашко Птаха поставився до радіння Галі й Шурки дещо скептично: – Що ж тут такого? – сказав він (Ю. Смолич). 2. Те саме, що ра́дість... Словник української мови у 20 томах
5. радіння — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
6. радіння — Раді́ння, -ння (від раді́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. радіння — РАДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. раді́ти. Сашко Птаха поставився до радіння Галі й Шурки дещо скептично: — Що ж тут такого? — сказав він (Смолич, Світанок.., 1953, 451). 2. Те саме, що ра́дість... Словник української мови в 11 томах