ралити

Ралити, -лю, -лиш

гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Чуб. VII. 400. Зробив рало і пішов ралить. Грин. І. 188. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти. Левиц. І. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ралити — ра́лити дієслово недоконаного виду орати впоперек ріллі діал. Орфографічний словник української мови
  2. ралити — -лю, -лиш; наказ. сп. раль; недок., перех. і неперех., діал. Орати ралом упоперек ріллі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ралити — РА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що і без дод., діал. Орати ралом упоперек ріллі. Починається весна. Василь стає у багатирів орати, ралити, сіяти (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. ралити — Ра́лити, ра́лю, -лиш, -лять; раль, ра́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ралити — РА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і неперех., діал. Орати ралом упоперек ріллі. Починається весна. Василь стає у багатирів орати, ралити, сіяти (Н.-Лев., І, 1956, 83). Словник української мови в 11 томах