1. Словник української мови Грінченка

раночок

Ранок, -нку

м.

1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. ум. раночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раночок — ра́ночок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. раночок — див. ранок Словник синонімів Вусика
  3. раночок — -чка, ч. Пестл. до ранок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. раночок — РА́НОЧОК, чка, ч. Пестл. до ра́нок 1. Станемо всю ніченьку кружляти меди, аж до раночку! Пий, Зореславе, пий! (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
  5. раночок — РА́НОЧОК, чка, ч. Пестл. до ра́нок 1. Словник української мови в 11 томах