ревненько
Ревне
нар.
1) Горестно, горько, жалостно. Грин. III. 257. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Чуб. V. 189. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. Федьк.
2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ном. № 8781. ум. ревненько. Чуб. V. 763. Ревненько заплачу. Волын. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me