ретізок
Ретізь, -зя
м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. ум. ретізо́к.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Ретізь, -зя
м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. ум. ретізо́к.