ржавіти
Ржавіти, -вію, -єш
гл. Ржавѣть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ржавіти — ржаві́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ржавіти — див. іржавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ржавіти — РЖАВІ́ТИ див. іржа́віти. Словник української мови у 20 томах
- ржавіти — Ржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш і іржа́віти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ржавіти — РЖАВІ́ТИ див. іржа́віти. Словник української мови в 11 томах