ржавіти

Ржавіти, -вію, -єш

гл. Ржавѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ржавіти — ржаві́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ржавіти — див. іржавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ржавіти — РЖАВІ́ТИ див. іржа́віти. Словник української мови у 20 томах
  4. ржавіти — Ржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш і іржа́віти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ржавіти — РЖАВІ́ТИ див. іржа́віти. Словник української мови в 11 томах