1. Словник української мови Грінченка

ризи

Ризи, -зей

ж. мн. Родъ сбитаго изъ бревенъ деревяннаго желоба, по которому гуцульськіе древорубы спускаютъ съ горы внизъ срубленныя деревья. Шух. І. 178.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ризи — Те саме, що одяг богослужбовий Словник церковно-обрядової термінології
  2. ризи — див. одяг Словник синонімів Вусика
  3. ризи — -ей, мн., зах. Збитий з колод жолоб, що ним гуцульські лісоруби спускають з гори зрубані дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови