рихтик

Ри́хтик

нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рихтик — ри́хтик саме так, якраз (ст): – Але я тих польських золотих не хочу. Заплатіть долярами. Дайте п'ятсот долярів. – Рихтик, бо я також паперових золотих не хочу. Я співвласник великої фабрики мармеляди у Львові і торгую тільки за доляри (Острук) Лексикон львівський: поважно і на жарт