родитель
Родитель, -ля
м. Родитель, отець. Чуб. III. 29. Шануй учителя паче родителя. Ном. № 6101. роди́телі. а) Родители, отецъ и мать. Та я ж буду віконечка одсувать і своїх родителів в гості виглядать. Мил. 181. б) Родственники (покойные?) Дочь плачетъ надъ мертвымъ отцомъ. Стрічайте, мої родителі, мого татуся рідненького, пробірайте містечко коло себе близесенько і доглядайте так, як. я доглядала. Мил. 189. На проводи в нас на гробки ходять, родителів поминають. Черниг. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родитель — роди́тель іменник чоловічого роду, істота батько рідко Орфографічний словник української мови
- родитель — див. батько Словник синонімів Вусика
- родитель — -я, ч., рідко. Те саме, що батько 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- родитель — моск. батько Словник чужослів Павло Штепа
- родитель — РОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що ба́тько 1. — Та хай тільки заявиться — я шкуру з нього [сина] спущу! Ломакою вам його прижену! Щоб напоумили! Щоб родителя свого шанував! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах