родоньків
Ро́доньків, -кова, -ве
прил. отъ ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків. Маркев. 139.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me