1. Словник української мови Грінченка

розбалакатися

Розбалакатися, -каюся, -єшся

гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались. Левиц. І. 446.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбалакатися — розбала́катися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбалакатися — див. розбалакуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбалакатися — РОЗБАЛА́КАТИСЯ див. розбала́куватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розбалакатися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. розбалакатися — РОЗБАЛА́КАТИСЯ див. розбала́куватися. Словник української мови в 11 томах