розборсати

Розборсати, -саю, -єш

гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розборсати — розбо́рсати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. розборсати — -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Розкидати. 2》 Розплутати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розборсати — РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Розкидати. Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (С. Добровольський). 2. що. Словник української мови у 20 томах
  4. розборсати — РОЗБО́РСАТИ, аю, аєш, док., перех.. діал. 1. Розкидати. Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах