розбійство

Розбійство, -ва

с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбійство, то гайдамацтво. Левиц. І. 535.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбійство — -а, с., заст. Розбійництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбійство — Розбі́йство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)