розвертітися
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся
сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвертітися — розверті́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвертітися — див. розвірчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвертітися — РОЗВЕРТІ́ТИСЯ див. розві́рчуватися. Словник української мови у 20 томах
- розвертітися — РОЗВЕРТІ́ТИСЯ див. розві́рчуватися. Словник української мови в 11 томах