1. Словник української мови Грінченка

розгардіяшити

Розгардіяшити, -шу, -шиш

гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгардіяшити — розгардія́шити дієслово недоконаного виду учиняти розгардіяш) рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгардіяшити — див. пустувати Словник синонімів Вусика
  3. розгардіяшити — -шу, -шиш, недок., розм., рідко. Учиняти розгардіяш (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгардіяшити — РОЗГАРДІЯ́ШИТИ, шу, шиш, недок., розм., рідко. Учиняти розгардіяш (у 1 знач.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп'ячій голові: Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. розгардіяшити — РОЗГАРДІЯ́ШИТИ, шу, шиш, недок., розм., рідко. Учиняти розгардіяш (у 1 знач.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові: Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити… (Мирний, І, 1949, 211). Словник української мови в 11 томах