1. Словник української мови Грінченка

розграбати

Розграбати, -баю, -єш

гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розграбати — розгра́бати дієслово доконаного виду розгрібати діал. Орфографічний словник української мови
  2. розграбати — див. розгрібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розграбати — РОЗГРА́БАТИ див. розгріба́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розграбати — РОЗГРА́БАТИ див. розгріба́ти. Словник української мови в 11 томах