1. Словник української мови Грінченка

роздарувати

Роздаровувати, -вую, -єш

сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздарувати — роздарува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздарувати — див. роздаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздарувати — РОЗДАРУВА́ТИ див. роздаро́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. роздарувати — Роздарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. роздарувати — РОЗДАРУВА́ТИ див. роздаро́вувати. Словник української мови в 11 томах