1. Словник української мови Грінченка

роздзяплювати

Роздзяплювати, -люю, -єш

сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздзяплювати — роздзя́плювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. роздзяплювати — РОЗДЗЯ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДЗЯ́ПИТИ, плю, пиш, док., що, розм. Те саме, що розчиня́ти¹. Роздзяпити двері. Словник української мови у 20 томах